обозний

обозний: -а, -е, військ.

1) Належний до обозу (у 2 знач.). || Який служить в обозі. || у знач. ім. обо́зний, -ного, ч. Той, хто служить в обозі.

2) у знач. ім. обо́зний, -ного, ч. Виборна службова особа, що обіймала одну з найвищих адміністративно-військових посад в Україні в 17-18 ст. Генеральний обозний.

Игры ⚽ Нужен реферат?

обозний — (обозній) козацький старшинський ранг, у віданні обозного були обоз і артилерія, начальник обозу, начальник штабу … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обозний — [обо/знией] м. (на) зному/ з(‘)н ім, мн. з(‘)н і … Орфоепічний словник української мови
обозний — прикметник … Орфографічний словник української мови
обозній — обозний (обозній) козацький старшинський ранг, у віданні обозного були обоз і артилерія, начальник обозу, начальник штабу … Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Словари и энциклопедии на Академике